Купити 3D-принтер і надрукувати на ньому деталі для власного 3D-принтера. Про таке подумав наш Сергій Кузьмінський, JavaScript Engineering Lead в Intellias. Втім, почалось усе з курсів різьби. На них Сергій почав ходити навесні, через карантин їх закрили, а інтерес до ручної роботи у Сергія залишився. Він придбав кілька невеличких станків і навіть зробив дерев’яну шкатулку з різьбленнями у вигляді листочків. А далі цікавість до ручної роботи переросла в ідею створити власний 3D-принтер. Спершу Сергій визначився, який принтер хоче зробити:
“Є два види: FDM-принтер, який друкує деталь шарами пластику, та фотополімерний принтер. Його, зокрема, використовують у стоматології, щоб робити чіткі деталі. Я обрав FDM-принтер, оскільки пластик, який потрібен для нього, не є токсичним і його можна без проблем використовувати вдома.Також я зупинився на Prusa кінематиці. Це коли є рухомий стіл, на якому друкується деталь. Мінус таких принтерів – невелика швидкість друку. Але оскільки це друк для себе, то мені було ок. Тим більше у такого принтера проста механіка, яку легше підтримувати та розуміти”, – пояснює Сергій.
Процес створення розробки почався з того, що Сергій купив одну з простіших моделей принтера MakerPI M1, але: “Багато речей в ньому були не продумані. Мені довелось його дещо вдосконалювати, щоб він друкував на такому рівні, як мені потрібно”, – каже Сергій.
Після того, як Сергій таки добився потрібного рівня якості, йому вдалось надрукувати 15-20 деталей для своєї розбробки. Спершу їх звісно ж довелось змоделювати. Деякі комплектуючі Сергій купив в Китаї: алюмінієвий каркас та алюмінієвий профіль, плату управління, екран для роботи принтера. Знайомих, які знали б щось про 3D-принтери у Сергія немає, тому, щоб розібратись в усьому, він читав багато інтернет-статей та задав запитання на форумах.
“Найбільшою складністю був розмір деталей. Адже при 3D-друці будь-який виду пластику стискається. Наприклад, ти заплануєш, що в деталі має бути 6-міліметровий отвір, але він може вийти або більшим або меншим. Тому я намагався розібратись, як вичисляти ці стискання. Іноді доводилось перемодельовувати деталі і відповідо передруковувати.”
Після трьох з половиною місяців 3D-принтер Сергія був готовий. Він друкує PG-пластиком. З такого роблять пляшки. Найбільший предмет, який може надрукувати пристрій, матиме розмір 180х180х180 мм. А от друкує принтер зі швидкістю 80 мм² в хвилину:
“В промисловому друці рідко швидкість піднімається більше ніж 60 мм² в хвилину, бо це впливає на якість друку. Тому завжди має бути баланс між швидкістю та якістю", – пояснює Сергій.
Вакансії для JavaScript розробників
Щоб зробити шафку з кількома шухлядками розміром 8х12 сантиметрів Сергієвому принтеру потрібно 8 годин. Окрім цього, йому вдалось надрукувати фігурки сови та Людини-Павука, кубики з біорозкладного пластику для доньки, кілька ваз, гачки для рушників у ванну, підставку під ручки у вигляді черепа. Деякі вироби він моделює сам, а іноді бере ідеї з сайту thingiverse.com.
Зараз Сергій хоче покращити свій принтер:
“Я хочу покращити якість друку, тому мені потрібно скоротити довжину трубки, по якій рухається пластик. Сподіваюсь, що з новими деталями, які я уже замовив, якість виросте на 20-30%, хоча тоді може впасти швидкість друку”.
А поки деталі в дорозі, Сергій уже планує, що надрукує наступним. Це буде фігурка найстрашнішого створіння, яке існувало 65 мільйонів років тому, – тиранозавра.
